Блог вчителя англійської мови Павлюк Лариси Миколаївни

Відносини вчителя та учня

  Навчання – досить складний процес, який потребує самоорганізації, терпіння, посидючості і бажання. Відносини вчителя та учня – це модель, яка задає тон всього навчального процесу і закладає твердий фундамент розвитку дитини. Діти, як правило, неохоче вливаються в процес навчання, якщо хоча б один з аспектів процесу навчання відсутній. Що ж робити, якщо ваша дитина з перших днів відвідування навчального закладу раптом стала шукати будь-які приводи, щоб відкрутитися від уроків?

Насамперед, спробуйте поговорити зі школярем без зайвих емоцій, щоб з’ясувати, чому ж він втратив інтерес до навчання. Причин цьому може бути кілька. Розглянемо деякі з них:

у дитини важкі взаємини з учителем;

дитина не вживається в колектив однолітків;

деякі предмети не під силу вашому чаду;

інтерес до навчального процесу відсутня через неготовність до самостійності і відповідальності.

Перший пункт – найважливіший показник продуктивності дитини в навчальному процесі. Як відомо, вчитель закладає основні формули в свідомість «маленької людини». Завдяки цим формулам, дитина виходить на другий рівень розвитку – аналіз набутих знань і використання їх на практиці. Відносини вчителя та учня, як правило, не повинні витісняти вплив батьків на формування психології дитини. Тим не менш, не варто забувати: батьки повинні контролювати процес навчання і бути в постійному контакті з учителем. Це ні в якому разі не передбачає контроль і недовіру до дитини, просто вчитель повинен бути поважаємо в сім’ях своїх вихованців. Вчитель не повинен розділяти учнів на гарних і поганих, розумних і дурних. Така класифікація часто призводить до того, що відмінники стають ізгоями, двієчники – лідерами, а середняки – сірою масою. Домінуючі особистості в дитячому колективі, як правило, діють за законами вулиці – хто сильніший, той і правий. Звідси з’являються не тільки психологічні конфлікти, але і фізичні розборки, які рідко закінчуються позитивно і безболісно. Професійний вчитель повинен вчасно відчути наростаючий конфлікт серед учнів і постаратися вирішити без впровадження батьків, завуча та директора. Відносини вчителя та учня будуються на довірі, тому вчитель не повинен обіцяти своїм підопічним розгляд конфлікту в індивідуальному порядку, а після оприлюднювати усі нюанси події. При втраті довіри між учнем і вчителем можливо систематичне порушення дисципліни, тому що дитина більше не відчуває поваги до свого наставника.

Вчитель не повинен боятися хвалити учнів за оцінки. Похвала діє на дитину, як вода на в’яне квітка. Але тут теж варто бути обережним. Зайва похвала може стати причиною ліні і байдужості до інших предметів, в яких учень досягає успіху не так успішно. Хороший вчитель здатний пробудити інтерес школяра до всього навчального процесу відразу. Відносини вчителя та учня стають діалогом лише в тому випадку, якщо кожен учасник діалогу охоче підтримує розмову. При цьому варто пам’ятати, що вчитель не повинен будувати цей діалог виключно з одним учнем. Набуття контакту з усім дитячим колективом – це покликання, яке оцінюється дітьми беззастережно. Відносини вчителя і учня повинні бути міцними, але при цьому не можна забувати про розумну дистанцію. Індивідуальний підхід до кожної дитини – це талант, яким наділений не кожен працівник навчальної сфери. Але тут теж не варто перестаратися. Діти дуже чутливі до уваги, тому з перших днів стає ясно – хто для вчителя потрапляє в ранг улюбленців, а хто залишається непоміченим. Це прекрасно, якщо вчитель підказує, що дозволяє звертатися до нього під час уроку і терпляче відповідає на запитання.

Дитина кодує в пам’яті саме позитивний образ вчителя, тому не боїться бути активним на уроках і вільно почувається на перерві. Але всі ми люди, і поганий настрій нам не чуже. Буває, що вчитель лише змінив інтонацію, відповідаючи на питання. Дитині вона здалася грубої або байдужою, що вводить його в розгубленість. «Учитель мене не любить», – скаже ваше чадо, прийшовши додому, кинув портфель на підлогу. І ось тоді вже батьки повинні вивчити схему стосунків вчителя і учня, щоб виключити конфлікт чи його перші позивні.

Не бійтеся розмовляти з дитиною про вчителя і не уникайте спілкування з учителем. Пам’ятайте, що школа – це заклад, де з вашого чада формують людину. Якщо вам не все одно, якою людиною виросте ваша дитина – намагайтеся бути в курсі всіх подій, які відбуваються з ним у школі, але знову ж – не надто контролюйте кожен її крок. Дозволяйте дитині відчувати себе самостійним і організованим.

Приємно, коли вже доросла людина згадує про свого першого вчителя як про чудового наставника, який сформував його світогляд, пригодившееся йому на шляху до успішного майбутнього. Відносини вчителя і учня – це перший глобальний контакт в житті кожної людини, який визначає його здатність знайти своє місце в житті і адаптуватися до будь-яких умов соціуму.